Психологічна адаптація людей похилого віку під час переїзду до будинку для літніх людей

Переїзд до будинку для літніх людей – значуща подія для літньої людини. Навіть якщо вона сама ухвалила таке рішення, занепокоєння і тривоги можуть періодично виникати і доповнюватися іншими деструктивними емоціями, що призводить до додаткового стресу і переживань. Може виникати відчуття втрати домівки та звичного способу життя, а ще, деякі люди похилого віку буквально проживають деякі стадії горя, втрачають відчуття значущості та відчуття безпеки. Тому, цей процес важливо правильно організувати, надати максимальну підтримку і допомогти в адаптації. Далі ми розповімо, як це правильно зробити і на що звернути увагу.

Чому літні люди хвилюються під час переїзду?

Для літніх людей будь-які зміни – виклик, з яким не всі можуть впоратися. Переїзд належить до тих самих подій, які здатні вибити зі звичної колії. Звісно, дехто може ставитися спокійно, сприймаючи зміну місця проживання як новий досвід або хвилюючу пригоду, яка, безсумнівно, призведе до чогось хорошого і плюс, не доведеться обтяжувати близьких турботою про себе. Інші не так легко сприймають ідею переїзду в будинок для людей похилого віку і тому в них виникають різні тривоги, такі як:

• боязнь самотності. Люди похилого віку побоюються опинитися покинутими, відчути себе ізольованими від світу, спілкування і близьких;
• прихильність до дому і ностальгія за ним. Дім – символ комфорту, безпеки і дорогих серцю спогадів. Переїзд часто сприймається як втрата частинки минулого, втрата себе, стабільності та свого життя;
• незнайома обстановка. На етапі переїзду виникає нерозуміння, як усе функціонуватиме на новому місці, хто стане оточенням, з ким доведеться ділити побут, якою буде кімната і чи не буде в будинку для літніх людей поганого ставлення;
• сумніви у власних силах. У літніх можуть виникати думки на кшталт: “Чи впораюся я? Чи зможу знайти спільну мову з іншими? Чи вийде в мене звикнути до нових правил? Чи приживуся на новому місці?”.

Подібні емоції цілком природні та нормальні. На цьому етапі вкрай важливо оточити людину турботою, увагою і не залишати її наодинці з цими переживаннями, адже це може погіршити не тільки ситуацію, а й призвести до погіршення здоров’я.

Як допомогти літній людині звикнути до нового місця: поради фахівців

Для комфортного перебування в новому місці необхідна злагоджена робота всіх сторін: самого постояльця, його близьких і персоналу пансіонату. Взаємна увага і щира турбота створять сприятливу, комфортну обстановку, в якій людина відчує свою затребуваність і значущість.

Співробітники пансіонату можуть:

• забезпечити теплий прийом. Перші дні – визначальні. Доброзичливе ставлення і докладне ознайомлення з розпорядком життя в пансіонаті допоможуть знизити тривожність і позбавити страхів, що виникли;
• закріпити наставника. Це також спрощує процес адаптації, адже літня людина не буде розгубленою і вона поступово знайомитиметься з пансіонатом, вивчаючи територію в супроводі зі співробітником;
• поважати усталені звички. Необхідно враховувати минулий спосіб життя людини, її смаки та уподобання, щоб їй було комфортно. Плюс, такий підхід істотно знижує стрес, оскільки постоялець перебуває у звичному для себе режимі;
• сприяти спілкуванню. Пропонувати участь у спільних заходах, іграх, прогулянках, щоб прискорити процес знайомства з іншими постояльцями;
• контролювати емоційний стан. За потреби залучити психолога або звернутися до соціального працівника.

Родичі літньої людини можуть зробити таке:

• спокійно обговорити переїзд. Пояснити, що це рішення продиктоване турботою, а не бажанням позбутися. Важливо донести до людини, що її люблять і що вона, як і раніше, потрібний, важливий член сім’ї, якого не намагаються кинути;
• часто відвідувати. У перші тижні особливо необхідні часті зустрічі, дзвінки, доставка дорогих серцю речей і максимальний прояв уваги;
• привезти речі з дому. Це можуть бути фотографії, книжки, улюблений плед – усе, що нагадує про дім і все, що допоможе створити затишок у новому житлі;
• підтримувати зв’язок. Важливо ділитися новинами, показувати фотографії, розповідати про значущі події та просто дзвонити, щоб людина відчувала себе частиною вашого життя і не думала, що вона самотня і нікому непотрібна.

Турбота про психологічне благополуччя

Звикання до нового місця – це не разова допомога, а тривалий процес. У пансіонаті “Дім Здоров’я” ми дуже уважні до душевного стану кожного нового мешканця. Для цього ми:

• створюємо затишну, безпечну, комфортну обстановку;
• стежимо за настроєм і емоційним станом;
• застосовуємо індивідуальний підхід;
• пропонуємо різні заняття, гуртки за інтересами, щоб було чим зайнятися;
• підтримуємо зв’язок із родичами.

Якщо потрібно, запрошуємо психологів і соціальних працівників. Важливо пам’ятати, що гарний настрій дуже важливий для здоров’я літньої людини. Затишок, стабільність і участь у житті пансіонату допомагають відновити душевну рівновагу і спокійніше пережити зміну місця проживання.

Як зрозуміти, що людина звикає до нового місця?

У кожного цей процес протікає індивідуально, але є загальні ознаки, які вказують на те, що все добре. До них можна віднести:

• зниження рівня тривоги і поліпшення настрою;
• людина починає виявляти інтерес до пансіонату, дозвілля і спілкування з іншими постояльцями;
• знаходить спільну мову із сусідами та персоналом;
• добре їсть і спить;
• почувається спокійно і впевнено. Нове місце перестає сприйматися як загроза, і всі страхи відступають.

Якщо літня людина довгий час залишається замкнутою, дратівливою або сумною, потрібно поговорити з психологом і призначити терапію. У “Будинку Здоров’я” ми знаємо, що турбота – це не тільки зручність, а й увага до почуттів. Тому ми намагаємося знайти підхід до кожного нового мешканця, бути уважними та щиро допомагати. Адже навіть у новій обстановці літня людина може відчути себе як вдома, в оточенні людей, які піклуються про неї від щирого серця.