Профілактика серцево-судинних захворювань

Тому фахівці настійно рекомендують стежити за своїм здоров’ям у будь-якому віці, уникаючи й позбуваючись шкідливих звичок, намагаючись тримати вагу в межах норми та ведучи здоровий спосіб життя (ЗСЖ) загалом.

Вкрай важливими є первинна та вторинна профілактика подібних захворювань, які знижують ризики не лише їх виникнення, а й зменшують імовірність ускладнень після перенесеного інфаркту чи інсульту, наприклад.

Ризик серцевих захворювань – з чим він пов’язаний?

Говорячи про профілактику серцево-судинних захворювань, важливо розуміти причини їх виникнення. Багато в чому проблеми з серцем і судинами, крім генетичної схильності, тісно пов’язані з нездоровим способом життя.

Фахівцями було доведено, що дев’ять модифікованих факторів ризику відповідальні за 90% ризику серцевого нападу. Фактор ризику – це стан або обставина, яка збільшує ймовірність виникнення певного відхилення, наприклад, серцевого нападу або іншого захворювання системи кровообігу.

Профілактика серцево-судинних захворювань багато в чому пов’язана з усуненням цих дев’яти раніше згаданих факторів ризику зі зміною свого способу життя. Йдеться про такі фактори, як:

• куріння;
• гіпертонія;
• діабет;
• аномальна концентрація холестерину та його фракцій;
• неправильне харчування;
• надмірне вживання алкоголю;
• високий індекс окружності талії та стегон;
• низька фізична активність;
• психосоціальні чинники.

Ба більше, доведено, що понад 50% зниження ризику смертності від подібних захворювань серця і судин пов’язано з позитивними змінами у способі життя людини.

Оцінка ризиків для серця і судин

Найпершим кроком у профілактиці серцево-судинних захворювань є оцінка серцево-судинного ризику. Для цього в усьому світі застосовується методика оцінки SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation), що оцінює для кожної окремої людини ймовірність смерті від хвороб серця системи кровообігу протягом наступних десяти років.

Беруться до уваги такі фактори, як:

• стать пацієнта;
• вік пацієнта;
• систолічний артеріальний тиск;
• концентрація загального холестерину;
• статус куріння.

Використовуючи шкалу SCORE, отримуємо результат у відсотках. Поріг виявлення людей із високим ризиком серцево-судинної смерті становить 5%.

Ліпідні порушення

Ліпідні порушення, тобто аномальні концентрації холестерину та його фракцій, є найбільш часто спостережуваним і найменш контрольованим фактором ризику серцево-судинних захворювань в Україні.

Визначення концентрації загального холестерину та його фракцій має бути поширеним серед населення нашої країни, воно особливо потрібне людям із серцево-судинними захворюваннями, діабетом, хронічною хворобою нирок та ожирінням.

Якщо концентрація холестерину перебуває в межах норми (норма залежить від групи ризику смерті за SCORE, до якої належить дана людина), вимір можна повторювати через 3 роки, а в осіб із ліпідними порушеннями щороку після досягнення передбачуваної терапевтичної мети.

Артеріальна гіпертензія і куріння

Є дуже важливим і одним з основних чинників ризику серцево-судинних захворювань, крім ліпідних порушень і куріння. За відсутності лікування або недостатнього лікування вона спричиняє ураження багатьох органів (серце, нирки, очі).

Система кровообігу курців тютюну значною мірою схильна до впливу тютюнопаління, головним чином за рахунок впливу нікотину, оксиду вуглецю, вільних радикалів, що входять до складу тютюнового диму, і прозапальних речовин. Шкідливим є також пасивне вдихання тютюнового диму оточуючими.

Важливість фізичної активності

Фізична активність відіграє дуже важливу роль у профілактиці серцево-судинних захворювань, а також інших хронічних захворювань, таких як:

• діабет;
• ожиріння;
• остеоартрит і депресія.

Рекомендації наукових співтовариств свідчать, що у вільний від роботи час необхідно виконувати помірні фізичні навантаження (наприклад, швидка ходьба, неквапливе плавання або їзда на велосипеді, танці, скандинавська ходьба тощо).

Дієта пов’язана з багатьма захворюваннями, не тільки серцево-судинними, а й, наприклад, з діабетом, ожирінням або раком. У повсякденному харчуванні рекомендується знизити споживання насичених жирів, що містяться, наприклад, у твердому маргарині, жирному м’ясі, на користь продуктів, приготованих із цільнозернового борошна, овочів, фруктів і риби.

Найкраща профілактика серцево-судинних захворювань

Що ми можемо зробити, щоб знизити ризики та запобігти ймовірності серцево-судинних захворювань? Насамперед:

• кинути палити й уникати пасивного впливу тютюнового диму;
• харчуватися правильно (слід обмежити споживання насичених жирів, вживати в їжу більше цільнозернових продуктів, овочів, фруктів, риби, обмежити споживання солі та алкоголю);
• більше займатися спортом, а також помірною фізичною активністю у вільний час (3,5-7 годин на тиждень або 30-60 хвилин на день);
• триматися в межах норми маси тіла (індексу маси тіла (ІМТ), який розраховують як відношення маси тіла в кг до зросту в метрах у квадраті (ІМТ має перебувати в межах 20-25 кг/м2, окружність талії < 94 см (чоловіки), < 80 см (жінки)).
• контролювати і тримати артеріальний тиск у межах норми, тобто < 140/90 мм рт. ст.

Крім того, важливо підтримувати правильну концентрацію загального холестерину та його фракцій (норма залежить від індивідуального ризику смерті).