Пролежні, які часто трапляються у лежачих людей у домашніх умовах, являють собою ушкодження шкіри, підлеглих тканин і кісток, що виникають під час тривалого лежання в одному й тому ж положенні. Вони виникають через тривалий тиск, який перешкоджає правильному кровотоку через тіло пацієнта.
Боротьба з пролежнями у лежачих хворих вкрай важлива, адже неправильний догляд або нехтування ранами може призвести до інфікування організму і навіть смерті хворого. Лікувати пролежні непросто, тому краще їм запобігти.
Особливо схильні до їх формування хворі з сенсорними розладами або особи, які перебувають у глибокому несвідомому стані. Стадії розвитку пролежнів можуть бути різними, при цьому хворі в іншому стані, навіть короткочасно лежачи, підсвідомо змінюють положення тіла під впливом болю, що є результатом тиску, який виникає внаслідок ішемії певних ділянок шкіри.
Чому боротьба з пролежнями у лежачих хворих настільки критична? Якщо хворий цього не відчуває або не може рухатися, він ризикує отримати пролежні. Це також проблема, яка зачіпає людей, про яких не піклуються належним чином і які мають проблеми з низьким кров’яним тиском, нетриманням сечі або калу.
Місця, що сприяють розвитку пролежнів
Регулярний огляд лежачих хворих дуже важливий, адже рани зазвичай утворюються в місцях, що найбільше піддаються тривалому тиску. Якщо хворий лежить на спині, вони з’являються там, де постійно тисне матрац, тобто на епідермісі та підшкірній клітковині вздовж хребта, переважно в ділянці куприка та крижів.
Вони також можуть виникати:
- на потилиці;
- на вушних раковинах;
- на лопатках;
- на ліктях і п’ятах;
- на колінах тощо.
Пролежні можуть розвинутися навіть протягом декількох годин, наприклад, у пацієнтів похилого віку і в поганому загальному стані. Правила догляду мають на увазі, що шкіра літніх людей має гірше кровопостачання через обмеження фізичної активності та порушення кровообігу, які часто виникають у цьому віці.
Причиною ран на ногах, вздовж хребта або на інших ділянках тіла, що потребують спеціалізованого лікування, також може бути вогкість шкіри, недостатня гігієна, нерівна постільна білизна, схуднення або, навпаки, ожиріння.
Ризик зростає, якщо засуджений до постільного режиму страждає на інші захворювання, наприклад, діабет, недостатність кровообігу, нетримання сфінктера. Пролежні, тобто локальний некроз тканин, потребують професійного лікування.
Лікування пролежнів і профілактика
Боротьба з пролежнями у лежачих хворих може бути досить ефективною, якщо:
- Не менше 2-3 разів на день перевіряти ділянки шкіри, схильні до ран. Робити це треба при хорошому освітленні (щоб не пропустити почервоніння) і торканні “підозрілих” місць (щоб відчути легке затвердіння).
- Змінювати положення хворого кожні 1-2 години (якщо перевозити його в інвалідному візку, змінювати положення потрібно кожні чверть години).
- Купити протипролежневий матрац, бажано змінного тиску з електронасосом, який можна придбати в магазинах медичного призначення.
- Використовувати засоби захисту від тиску, наприклад валик для підтримки ніг, щоб вони не спиралися постійно на п’яти, “кабінку”, що утримує ковдру подалі від тіла, гумові кільця, які підкладають під уражені ділянки шкіри.
Боротьба з пролежнями у лежачих хворих, включно з ранами на нозі, може полягати в захисті уражених ділянок спеціальними пов’язками (наприклад, грануфлекс екстратонкий). Також варто регулярно міняти спідню та постільну білизну хворого.
У спекотну погоду шкіру пацієнта необхідно злегка змочити (марлевим тампоном, змоченим у кип’яченій воді) і ретельно висушити після купання, щоб полегшити лікування пролежнів. Особливу увагу до гігієни необхідно приділяти людям, які страждають на нетримання сечі або калу, оскільки волога і забруднення калом є серйозними труднощами під час лікування пролежнів.
Що ще взяти до уваги
Крім частого миття під час обробки ран на нозі та інших частинах тіла необхідно:
- ретельно висушувати шкіру й обробляти її тальком;
- акуратно масажувати шкіру пацієнта, наприклад, використовуючи дитяче масло;
- забезпечити йому багату на білок дієту, збагачену вітаміном С і цинком;
- якщо хворий не може рухатися, виконувати пасивні вправи, наприклад, багаторазово згинати руки і ноги в суглобах.
Боротьба з пролежнями у лежачих хворих включає також обмеження сидіння в ліжку, оскільки хворий зазвичай досить швидко сповзає вниз і чинить тиск на поперек. Лікування пролежнів, таких як рани на нозі або вздовж хребта з повношаровим ушкодженням шкіри, також передбачає щоденне постукування місць, що піддаються тиску, для поліпшення кровообігу.
Як запобігти пролежням?
Щоб уникнути подразнення і не зруйнувати природну, слабокислу реакцію шкіри, для вмивання найкраще використовувати делікатне мило з pH 5,5. або спеціальні препарати без використання води, спеціально призначені для цієї мети.
Після купання захищаємо шкіру препаратами на основі аргініну, ланоліну і сечовини, які знижують ризик виникнення пролежнів. Після миття ретельно висушіть тіло рушником (але не розтираючи), приділяючи особливу увагу складкам. Коли шкіра залишається вологою, вона піддається мацерації, тобто розпушенню епідермісу, що сприяє розвитку пролежнів.
Постільна білизна має бути м’якою, без складок, а простирадло має бути натягнуте так, щоб на ньому не з’являлися зморшки. Також важлива нормалізація маси тіла у лежачих людей із надмірною вагою.
UK 
RU